Дані як засіб оплати за якісну консультацію? У даній концепції є майбутнє, вважає Даніель Прьотель з компанії Big Dutchman. За плечима у менеджера, що займається розробкою інноваційних рішень в області програмного забезпечення, багатий професійний досвід поза сільськогосподарським сектором. Саме це і надає таку незвичайну новизну його позиції щодо дигіталізації та обміну даними.Інтерв'ю взяв Роберт тен Карте, інтерв'ю розміщено на голландському птахівничому порталі pluimveeweb.nl
Так що ж спільного у дигіталізації та обміну даними з сільським господарством та технічним оснащенням тваринницьких приміщень?
Дзвінок з фірми Big Dutchman півтора роки тому з пропозицією укласти трудовий договір став для мене справжньою несподіванкою. Адже до цього я працював у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій, і вже мав багатий досвід роботи в цій галузі. Коли мені пояснили, що компанія спеціалізується на виготовленні продукції з пластмаси та сталі, я запитав себе, навіщо їм знадобився такий фахівець, як я - інженер з обчислювальної техніки. У той час я ще не знав, що утримання сільськогосподарських тварин і, особливо бройлерної птиці, тісно пов'язано з технікою та генеруванням даних. Я зацікавився.
Багато фермерів фіксують інформацію по витраті корму або відвідуванню ветеринарного лікаря на спеціальних інформаційних картах, які вони потім передають до забійного цеху. Дигіталізація, або переведення інформації в цифрову форму, значно збільшує ефективність даних процесів, дозволяючи фермерам використовувати для реєстрації даних свої смартфони. Завдяки прямому обміну даними зібрана інформація може бути оброблена в режимі реального часу та переправлена до забійного цеху або до ветеринарного лікаря. Це дозволяє ветеринарному фахівцю отримувати всю важливу інформацію о господарстві, не виїжджаючи без необхідності на місце.
Ви хочете сказати, що перед аграріями відкривається цілий ряд можливостей в рамках дигіталізації та обміну даними?
Однозначно! Уявіть собі: дані по Вашим кормовим бункерам безперервно надходять на комбікормовий завод. Як тільки рівень корму в бункері досягає мінімальної позначки, автоматично здійснюється дозаказ корму. Зрозуміло, це робиться тільки з Вашого відома та згідно з раніше встановленими приписами. Це дозволить Вам не тільки заощадити багато часу та адміністративно-управлінських витрат, а й одночасно з цим оптимізувати виробничі процеси в господарстві.
Як в сільськогосподарському секторі виникла тенденція цифрового перетворення інформації? Чи є необхідність слідувати цій тенденції й в інших галузях?
Усе залежить від ринку. Наприклад, німецький ринок є насиченим ринком з високим рівнем життя та споживачами, які проявляють все більший інтерес до здоров'я та комфортних умов утримання сільськогосподарських тварин. Споживачі активно цікавляться походженням продовольчих товарів. Процес дигіталізації дозволяє відстежувати походження продуктів харчування. В інших регіонах світу, наприклад, в Азії цей процес використовується переважно з метою оптимізації самого виробництва.
«Двигуном дигіталізації та індустріалізації є оптимізація не самих процесів, а всіх ланцюжків створення вартості в цілому».
Хіба в країнах Європи дигіталізація не застосовується з метою оптимізації виробництва?
Звичайно, застосовується, але причина такого застосування та підхід зовсім інші. У Китаї та інших країнах Азії в основі дигіталізації лежить перш за все зростаючий рівень життя населення. Зростаючий попит споживачів на тваринні білки спонукає аграріїв пропонувати їх в максимально можливій кількості. В європейських же країнах враховуються такі аспекти, як схвалення громадськості, регламент по комфортному утриманню тварин та захисту навколишнього середовища. А тому в Європі процеси оптимізації є складовою певних регулювальних механізмів.
Однак у дигіталізації є ще один аспект. Ми живемо в Європі в епоху, яка знаменує необхідність відстежувати походження продовольчих товарів протягом усіх етапів виробничого процесу. Тобто сільськогосподарським виробникам необхідно включити сюди останню ланку цього ланцюжка. А це робить невід'ємними питання співпраці та обміну даними. Я твердо переконаний в тому, що, принаймні, щодо Industrie 4.0, двигуном індустріалізації та дигіталізації є вже оптимізація не самих процесів, а всіх ланцюжків створення вартості в цілому.
У ряді господарств відзначається тенденція до «дедегіталізаціі».
Кажуть, що аграрний сектор дещо відстає в цьому відношенні. Яка ситуація на даний момент - ми надолужуємо втрачене?
Я б сказав, що сільськогосподарський сектор відстає десь років на п'ять від інших галузей економіки. Однак, все дуже сильно залежить від того, з чим і як порівнювати. На самому початку своєї діяльності в компанії Big Dutchman я виявив в ряді господарств так звану «дедігіталізацію». Наприклад, багато цифрових систем займаються збором цифрових даних. А потім фермер фіксує зібрані таким чином дані вручну на спеціальній інформаційній картці.
Найчастіше, ситуація навіть набагато гірша, оскільки фермер відправляє факсом дану картку одержувачу, а потім одержувач вносить ці ж дані в свій комп'ютер! Суть в наступному: якщо дані вже є в цифровому форматі, навіщо витрачати час даремно, замість того, щоб просто використовувати їх за призначенням?
Чому фермери настільки стримані в питаннях обміну даними?
Тому що ми не змогли на даний момент переконати їх в тому, що їх дані будуть надійно захищені в рамках сільськогосподарського виробничого ланцюжка. Думаю, що ці дані можуть містити чимало інформації конфіденційного характеру про саме підприємство, яку аграрії з різних міркувань не хотіли б розголошувати. Шкода, що це виглядає саме так, оскільки дана інформація могла б виявитися дуже корисною для подальших ланок ланцюжка створення вартості. Думаю, що багато сільгоспвиробників також побоюються неправомірного використання їх даних.
Аграрії ще не до кінця усвідомили користь від дигіталізації та обміну даними. Це виявилося в процесі пошуку нами господарств для тестування нашого нового продукту - додатка FarmBookpro. Це програмне забезпечення дає фермерам можливість відстежувати свої виробничі дані. Ми хотіли разом з сільгоспвиробниками зробити «подорож в епоху цифрових технологій», щоб при співробітництві в області цифрових перетворень, оптимізувати виробничі процеси в господарствах. Це було непросте завдання. Адже спочатку Вам потрібно переконати виробників сільгосппродукції в доцільності обміну даними з іншими учасниками виробничого ланцюжка та в користі даного процесу - перш за все для них самих.
Яким чином можна переконати аграріїв в доцільності обміну даними і в тому, що їх дані захищені, навіть і в процесі обробки іншими учасниками цього ланцюжка?
Для початку необхідно забезпечити принципове розуміння необхідності, шансів і перспектив даного процесу. Сьогодні можлива розробка фантастично-передових технологій, але якщо відсутнє розуміння того, для чого потрібні додатки, то не буде і розуміння того, для чого і як їх використовувати.
«FarmBookpro – це новий додаток, що дозволяє господарствам, які спеціалізуються на розведенні бройлерів, качок та індиків, просто та комфортно документувати й аналізувати виробничі показники».
Яка реакція Big Dutchman на повсюдну дигіталізацію? Ви згадали додаток FarmBookpro. Що це таке?
FarmBookpro - це новий додаток, що дозволяє господарствам, які спеціалізуються на розведенні бройлерів, качок та індиків, просто та комфортно документувати й аналізувати виробничі показники. Температура, вологість повітря, рівень падежу, показники витрат корму та води - усі вони можуть бути враховані, для цього фермеру необхідно лише мати смартфон. На основі зареєстрованих даних FarmBookpro автоматично складає протоколи або оглядові файли в форматі PDF для друку або пересилання електронною поштою.
На сайті FarmBookpro всі показники представлені у вигляді графіків. У фермера є можливість комфортно порівняти поточні показники з вимогами інкубаторію або з попередніми показниками. Це значно спрощує відстеження ефективності виробництва, а також дозволяє не залишати поза увагою і показники іншого роду. Те ж саме можна сказати і щодо документування. Воно економить час, дозволяючи фермеру концентруватися на ключових моментах виробництва.
При цьому абсолютно неважливо походження технологічного обладнання. Не має значення і той факт, бажає замовник чи ні вести облік даних на декількох майданчиках, розташованих в різних населених пунктах. Крім того, фермер сам вирішує, які права доступу, в якому обсязі і кому він надає: тільки право перегляду даних або ж їх редагування. Думаю, що ми з повним правом можемо стверджувати, що завдяки FarmBookpro нам вдалося реалізувати концепцію дигіталізації та обміну даними без відриву від практики та забезпеченням додаткових переваг для сільгоспвиробників.
Яка була реакція аграріїв на появу FarmBookpro?
Наведу Вам наочний приклад: фермер, у якого проходило тестування нашого додатку, прийняв рішення надати доступ до даних свого господарства ветеринарному фахівцю. Таким чином у нього відпала необхідність заповнювати спеціальні інформаційні картки по поголів'ю вручну. Крім того скоротилася частота візитів ветлікаря, при тому, що ефективність самих візитів зросла.
Інший замовник, який працює з нашим додатком, показав мені свою добову статистику, сказавши: «Я веду облік всіх даних моїх тварин, починаючи з самого їх народження. Записую показники, роблю собі чашку кави, і потім протягом години відстежую взаємозв'язки». Я запитав його: «Чому саме протягом однієї години?» І вивів на екран всі виробничі дані його господарства, відображені у вигляді діаграми. Він тут же встановив усі можливі взаємозв'язки, на відстеження яких він раніше витрачав цілу годину. У людей переважає візуальне сприйняття, тому ми і працюємо над візуалізацією інформації.
Нам відомо, що голландські фермери з легкістю дають надихнути себе на експлуатацію цифрових технологій, покликаних оптимізувати виробництво. А тому не в останню чергу Голландія є для нас привабливим ринком збуту FarmBookpro. Однією з наших наступних завдань буде підготовка додаткових мовних версій цього додатка (крім англійської та німецької мов).
«Суверенітет даних повинен
Як проходять дигіталізація та обмін даними в ідеалі?
Я б сказав так: в майбутньому всі системи всередині ланцюжка створення вартості будуть взаємодіяти між собою, здійснюючи обмін даними (включаючи учасників даного процесу за межами самого сільськогосподарського підприємства, наприклад, забійні цехи та супермаркети). Це дозволить нам чітко з'ясувати походження продовольчої продукції на тлі оптимальної взаємодії усіх систем.
залишатися в руках фермера».
Однак центральним залишається питання контролю за даними. Суверенітет даних повинен залишатися в руках фермера. Останній повинен усвідомлювати переваги обміну даними. Так наприклад, фермер може надати дані свого господарства в розпорядження постачальника кормів. І чим більше даних він йому надасть, тим більше інформації про одержаний корм він отримає.
Тобто, дані - це свого роду валюта?
Можна і так говорити. Але оскільки вихідні дані в руках у фермера, йому і визначати їх цінність. Такий підхід дозволяє самим сільгоспвиробникам контролювати, що відбувається з їх даними, та яку відповідну послугу вони отримають за надання таких.